ЄВРОПА ПЛИВЕ, ШТАТИ ГОРЯТЬ, А ЛЮДСТВО СТРАЖДАЄ ВІД УСЕ НОВИХ ХВОРОБ: ЧОМУ ПОЧАСТІШАЛИ ПРИРОДНІ КАТАКЛІЗМИ І НА ЩО ЧЕКАТИ ДАЛІ
Кліматична криза – це один із найсерйозніших викликів, яке стоїть перед людством.
Погода в Україні та світі щороку все більше дивує людей – температура повітря продовжує підніматися, явище «дощ» перетворилось буквально на «повінь», а про звичні пори року у конкретні періоди вже годі й говорити, вони кардинально зсунулися. Причина у поступовій зміні клімату, наслідки чого стають все більш відчутними.
Протягом останніх 50 років, за даними ООН, значно почастішали небезпечні природні явища, які призводять до людських жертв. Найбільше померло саме через екстремальну спеку.
За новою доповіддю ООН «Зміна клімату 2021: дані фізичних наук», авторами якої стали 234 спеціалістів, якщо не вжити заходів, до кінця століття температура повітря може підвищитися на 3° C, що призведе до змін в екосистемах світу.
Чому почастішали природні катаклізми та чим це загрожує у майбутньому, розбирався ТСН.ua.
Як змінилася погода
Погода нинішнього літа ознаменувалося незвичайними тенденціями для всього світу. Рясні дощі і руйнівні повені затопили у липні країни Західної Європи, у цей час американські штати потерпали від нестерпної спеки, а нині страждають від масштабних лісових пожеж.
Зрештою катаклізми прийшли і до Китаю, де в центральній провінції Хенань повені призвели до людських жертв, евакуації, вода залила інфраструктуру й розмила дороги. І це далеко не повний перелік природних явищ, які випробовують людство на стійкість.
Та зважаючи на нинішню ситуацію, це лише початок і нам потрібно готуватися до ще небезпечніших катаклізмів в майбутні десятиліття. Наприклад, заступниця виконавчого директора Програми ООН з навколишнього середовища Джойс Мсуя вважає, що пандемія COVID-19 «стала попередженням про те, що ситуація може ще більше погіршитися, якщо ми не змінимо свою поведінку».
І дійсно, коронавірус став ніби стоп сигналом людству, яке виявилося безпорадним перед невидимим ворогом, котрий щодня обирає все нових і нових жертв. Та природні катаклізми не менш небезпечні. Так, за даними ООН, протягом останніх 50 років найбільше жертв серед людей зафіксовано саме через екстремально високу температуру. Спека забрала щонайменше 55 тисяч життів.
Серед інших небезпечних явищ, які призвели до найбільших людських жертв за 50-річний період:
- посухи – 650 тисяч смертей,
- шторми – 577 232 смерті,
- повені – 58 700 смертей
- екстремальні температури – 55 736 смертей.
Як пояснив генеральний секретар ВМО Петтері Таалас, у міру нагрівання атмосфера починає утримувати більше вологи, а отже, що під час штормів буде випадати більше дощів і відповідно зростати ризик паводків.
«Сильне нагрівання» в Арктиці впливає на динаміку атмосфери в північній півкулі, про що свідчать застійні погодні системи та зміни в поведінці струменевої течії», – сказав генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) Петтері Таалас.
Чим викликані кліматичні зміни
Більшість наукових даних свідчать, що природні катаклізми є наслідком діяльності людини. Зокрема, на думку експертів, зміна клімату, викликана викидами парникових газів, що підвищило ймовірність виникнення хвиль тепла щонайменше в 150 разів.
До підвищення концентрації парникових газів, наприклад вуглекислого газу, в нашій атмосфері, призводить спалювання викопних видів палива, вугілля, газу і нафти. Будівництво споруд, розчищення землі під землеробство, використання енергії, вихлопи авто- і авіа транспорту підсилюють ефект потепління.
Іншим не менш важливим чинником зміни клімату є вирубування лісів та водно-болотних територій, які могли б накопичувати вуглекислий газ.
Що чекає на людство далі
Говорячи про зміну клімату, суспільство звикло вважати, що мається на увазі його вплив на природу, але передусім від незвичайних явищ страждає людство.
«Ви говорите, що найбільше на світі любите своїх дітей, але водночас ви крадете їхнє майбутнє просто у них на очах», – влучно зауважила екоактивістка Ґрета Тунберг кількома роками раніше.
Так, згідно зі спеціальним звітом МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату), навіть зростання температури до 1,5 °C, яке загрожує людству між 2030 і 2052 роками, призведе до катастрофічних наслідків та нерівності у суспільстві, не говорячи вже про 3 °C, які прогнозують спеціалісти в останньому звіті ООН.
Передусім, як йдеться в науковому журналі The Lancet, зміна клімату підвищує ймовірність спалахів інфекційних хвороб, адже, як відомо, бактерії, патогенні мікроорганізми особливо добре розвиваються в умовах вологого і теплого клімату.
Попереджають науковці і про більшу кількість небезпечних хвороб, таких як малярія і лихоманка Денге, оскільки комарі, які переносять збудник, зможуть жити на великих територіях. Більш поширеною стане і алергія, бо через зміни клімату періоди цвітіння рослин подовжуються, що збільшує кількість пилку.
Крім того, вплив кліматичний змін може порушувати низку прав людини – від прав на воду та їжу, до прав на належне житло. До прикладу, мешканці Маршаллових островах навіть зараз регулярно страждають від повеней, які руйнують їхні будинки і позбавляють їх можливостей до існування.
Також зміна клімату може посилити нерівність, зокрема, у Північній Америці, де нерідко житлові квартири людей розташовані поруч з електростанціями і нафтопереробними заводами. Таким чином, це підвищує не тільки ризики до інфікування респіраторними захворюваннями, а і раку.
Підвищення температури впливає і на врожайність. Вже зараз навіть на прикладі України можемо спостерігати, як заморозки і дощі навесні та безжальна спека влітку знищили урожай фруктів та ягід. А ті, що залишилися, продають за захмарними цінами. І ця тенденція, попереджають експерти, лише посилюватиметься, що призведе до недоїдання, а це суттєві проблеми зі здоров’ям.
“Відповідно до прогнозу, обмеження глобального потепління до 1,5 ° C в порівнянні з 2 °C, призведе до зниження врожайності кукурудзи, рису, пшениці і потенційно інших зернових культур, особливо в країнах Африки на південь від Сахари, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Америки, а також харчової цінності рису і пшениці, яка залежить від СО2. Скорочення в доступності продуктів харчування очікуються більше за глобального потепління на 2 °C, в порівнянні з 1,5 °C, в районі Сахеля, південній частині Африки, Середземномор’ї, Центральній і Амазонії.
“Сільськогосподарські тварини будуть схильні до впливу несприятливих наслідків за зростанні температури, в залежності від поширеності змін в якості кормів, захворюваності худоби та доступності водних ресурсів”, – сказано в документі МГЕЗК.
Фахівці додають, що залежно від майбутніх соціально-економічних умов, потепління може зменшити приблизно на 50% частку світового населення, яке зазнає дефіциту води.
Серед інших небезпечних наслідків зміни клімату:
- Підвищення інтенсивності і частоти ураганів, повеней, посухи та штормів.
- Опустелювання територій і зниження запасів води.
- Зниження вилову в рибній промисловості та знищення коралових рифів.
- Втрата цінних середовищ мешкань, біорізноманіття, важливих екосистем і різних видів.
Згідно з розрахунками кліматологів, очікується, що кількість спекотних днів збільшиться в більшості регіонів суші з найбільшим приростом у тропіках.
“В екстремально спекотні дні в середніх широтах стане тепліше майже на 3 °C у разі глобального потепління на 1,5 ° C і майже на 4 ° C у разі потепління на 2 °C, а в екстремально холодні ночі у високих широтах стане тепліше майже на 4,5 ° C за потепління на 1,5 ° C і майже на 6 °C за потепління на 2 ° C”, – йдеться у звіті МГЕЗК.
Передбачається також, що ризики від випадання сильних атмосферних опадів будуть вищими в декількох високоширотних і / або високогірних регіонах Північної півкулі, в східних районах Азії і на сході Північної Америки.
Що ми можемо зробити для боротьби зі зміною клімату
Якщо людство планує скоротити зростання температури, викиди парникового газу, виробленого людиною, повинні скоротитися на 50% до 2030 року, згідно МГЕЗК. І першим кроком у цій боротьбі має стати перехід на зелену енергію, аби зменшити виробництва тепла та електрики і діяльності інших секторів, тісно пов’язаних з виробництвом енергії.
Не менш важливо змінити авто на велосипед або долати дистанції пішки, адже саме на транспорт припадає 14% усіх викидів CO2. На думку експертів Європейської економічної комісії ООН, ключовим елементом підвищення екологічності міського транспорту є його електрифікація. Зокрема, до суттєвого зниження викидів шкідливих парникових газів в містах призведе відмова від автобусів з дизельними двигунами.
В ООН пропонують використовувати не тільки електромобілі, а й електровелосипеди і електросамокати. Як приклад наводиться рішення уряду Італії ввести так званий «бонус мобільності», надаючи громадянам з великих міських районів разовий ваучер на суму до 500 євро на покупку велосипеда, електровелосипеда або скутера. Завдяки цьому до вересня 2020 року електроскутер придбало щонайменше 2,5% населення великих міст, чимало пересіли на велосипеди.
Також для збереження планети слід уникати одноразових матеріалів і вибирати ті, які можна використовувати повторно.
Серед інших легких і доступних шляхів, як зменшити свій вуглецевий слід:
- Приймайте душ менше 5 хвилин.
- Користуйтеся екосумками для покупок.
- Уникайте авіаперельотів, плануйте відпочинок ближче до дому.
- Скоротіть відходи.
- Вимикайте світло та інші електропристрої.
- Купуйте продукти місцевого виробництва.
- Вживайте менше м’яса і більше рослинної їжі.
- Здавайте відходи на переробку.
Своєю чергою, виконавча секретарка ООН зі зміни клімату Патрісія Еспіноза вважає, що рішення, які мають бути ухвалені цьогоріч, визначать, чи буде можливо обмежити до кінця століття глобальне потепління півтора градусами Цельсія в порівнянні з доіндустріальною епохою. За її словами, наразі світ рухається протилежним шляхом, який може привести до підвищення температури на три градуси Цельсія.
