Україна знову переходить на зимовий час. Чому це може бути востаннє
О 4 ранку в ніч на 31 жовтня стрілки годинника прокрутять назад – цієї неділі українці спатимуть на годину довше. Це може трапитись востаннє.
Ще з 1981 року Україна двічі на рік змінює час. У кінці березня переходить на літній, а у кінці жовтня – на зимовий. Та цього разу зимовий час може стати постійним.
Руслан Стефанчук, ставши новим головою Верховної Ради, знову згадав про свою ідею скасувати переведення годинників і залишитись жити за зимовим, нібито природним для України часом. Торік він подавав такий законопроєкт і його навіть ухвалили у першому читання.
Але це трапилось на початку березня, за кілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилась, а сам законопроєкт повернули на доопрацювання й повторне друге читаття.
Судячи з настрою спікера, Рада до нього скоро повернеться.
“Я думаю, що після того, як Україна перейде на зимовий час, ця дискусія знову має бути піднята”, – сказав Стефанчук під час брифінгу кілька днів тому.
Навіщо скасовувати традицію
Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Метою було була економія електроенергії.
Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.
Сьогодні кризи теж трапляються, але світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.
Проблема пікових навантажень на електромережі у сучасному світі виникає радше через велику кількість побутових приладів. Тому в Польщі, наприклад, пробують починати робочий день у різні часи. Тобто заводи “прокидаються” о 7-ій, школярі – о 9-ій, магазини – не раніше 10-ої.
Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.
Але головне, каже Стефанчук – це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров’я українців. Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.
“Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб”, – писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.
Історія часової реформи
ЄС теж переживає за біоритми та з 2019 року скасував обов’язкове для всіх країн переведення часу. Єврокомісія досі узгоджує всі питання, пов’язані з потенційними економічними збитками. Але вже цього жовтня ті країни ЄС, що підтримали нове рішення, переведуть годинники востаннє.
На практику ЄС посилається і Руслан Стефанчук, а ще раніше влада України казала про намір узгодити цю практику з союзом.
Росія у 2011 році спробувала перейти на “постійний літній час”. А слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і “питання часу” вважали одним з елементів торгу.
А тодішній російський президент Дмитро Медведєв пояснював це рішення турботою про здоров’я людей і тварин: “Вже не кажу про нещасних корів та інших тварин, які не розуміють переведення годинників і не розуміють, чому доярки приходять до них в інший час”.
Україна остаточний перехід на літній час швидко скасувала.
Для українців у східних регіонах літній час був ідеальним, однак жителі Ужгорода мусили їхати на роботу в сутінках, і повертатись теж поночі. Закарпатська обласна рада навіть виступила зі зверненням до народних депутатів щодо цієї проблеми.
Росіяни теж скаржились, тому в 2014 році Кремль знову перевів годинники, на цей раз на “вічний зимовий час”.
Сьогодні Москва залишається у часовому поясі UTC+3 (тобто, у неї година різниці з зимовим часом Києва). Водночас літній час в Україні також відповідає поясу UTC+3, тож пів року Київ живе за одним часом з Москвою.
У одному часі з Росією живе також Білорусь, а також анексований Крим і непідконтрольні частини Донбасу.
Відтак законопроєкт Стефанчука, у якому він пропонував ввести поняття “київського часу”, за його словами, в тому числі спрямований на захист територіальної цілісності України.
“Встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу своєю чергою дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”, – переконаний Руслан Стефанчук.
Коли приймуть остаточне рішення
Стефанчук стоїть на тому, що питання з часом нарешті треба закрити. Торік у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.
“Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч”, – говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.
Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.
Через “зимовий час” влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.
Щоб усім було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, “що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території”.
Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович вказував на те, що через “зимовий час” ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.
“Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга”, – говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.
Українці досі не дійшли спільної думки, показує соціологічне опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні цього року. 42% схвалюють ідею відмовитись від переведення годинників.
Але 17% пропонують відмовитись від літнього часу, а 25% – від зимового. Ще третина опитаних вважають за краще залишити все як є. А 26% досі не визначились, як бути.
