Вы здесь

Тарас Чорновіл. Інаугурація Зеленського: було весело і дико

Промова Зеленського у парламенті була спрямована виключно на публіку. Купа заяв, бажання вже наперед розмити свою відповідальність: «ми всі переселенці, ми всі заробітчани, присягу приймаю не я і не 73%, а всі 100% українців» — це вже момент якоїсь певної неготовності до того, щоб брати на себе повну відповідальність.

Далі — кілька випадків такого «ерничанья», починаючи від побажання Україні нагадувати збірну Ісландії по футболу — м’яко кажучи, треба трошки вибирати кращі порівняння. Не можна робити таких речей в найбільшій європейській державі, це є приниженням. Демонстративні переходи на російську мову в моменти, коли він звертається до українців Криму і Донбасу. Це, з одного боку, порушення закону про державну мову. Для громадян — всі говорять, як хочуть, а для президента діє закон, і він жорстко на нього накладає певні обмеження, адже самі він перший у країні повинен використовувати саме державну мову. Але в даному випадку це ще й приниження для тих людей — вони нібито другого сорту, до них треба звертатися якоюсь спеціальною мовою, вони, мовляв, іншу не розуміють.

Момент, зв’язаний з миром. Тут зірвався на ноги Опозиційний блок і стоячи зірвав аплодисменти, тому що Зеленський достатньо чітко сформулював умови миру в його розумінні: мир — це перестати вести бойові дії, оскільки не Україна починала ці бойові дії, але ми маємо її закінчувати. Тобто це означає, що ми в односторонньому порядку припиняємо бойові дії, припиняємо стріляти і воювати. У військової науці це називається заява про безумовну капітуляцію. В даному випадку Зеленський повторно підкреслив, що не буде від України жодних умов, що він готовий йти на мир за будь-яких умов, крім однієї — він не хоче віддавати території. Це єдине. Тобто питання відмови від західного курсу, питання зміни законодавства України на умовах Росії, питання можливого приєднання до Митного союзу з РФ, питання створення передумов для федеративного устрою крани, або автономного спеціального статусу для Донбасу — це його влаштовує. Це не була просто еквілібристика фразами, яку можна по-різному трактувати. Він з цього приводу додав кілька слів, які чітко аргументували цей напрямок.

Звернення до уряду — тут елементарне хамство. Це є мова конфронтації. Президент в парламентсько-президентській республіці повинен усвідомлювати, що якщо він сам на сьогоднішній день є лідером політичної сили, яка вже має більшість у ВР, то він не є головною людиною в країні де-факто. В парламентсько-президентській республіці завжди головний парламент, але парламент це є колективний орган, тому в зв’язку з цим найголовніша фігура — це все-таки прем’єр-міністр. Звернення абсолютно зневажливе. Плюс заяви на зразок того про міфічні дороги, які не будуються, вибачаюсь, але їх роблять, вперше за всі ці роки ці роботи не згорнулися і не припинилися в зв’язку з можливими дочасними виборами і початком можливого хаосу.

А потім звернення нарешті до самого парламенту. І от тут вже річ, яка чіпляє. Розумію, що президент може внести момент з конфронтацією з парламентом, якщо він добре розуміє, що він в цьому може якось вистояти і не наробити шкоду. Чи може? Може. Як це він може зробити? Він це може зробити попередженнями парламенту, як в свій час це робив Кучма заявами про те, що парламент повинен щось робити, щоб не зазнати розпуску. Теоретично президент, якщо він бачить для себе конституційні підстави і можливості, може зробити заяву про те, що він планує і розпустить парламент, про те, що він внесе указ про розпуск парламенту. Чи може він це зробити? Абсолютно. Зеленський сказав фразу, а в таких випадках, по суті, це є оголошення певної юридичної дії, яка тягне за собою звинувачення в антиконституційному заколоті і спробі державного перевороту, і саме за це, я думаю, він колись зазнає процедури імпічменту і, можливо, буде тікати з України, або сидітиме у тюрмі.

Він сказав таке: «Я розпускаю цей парламент». То, що він перед тим наговорив дурниць, що він їм дає два місяці зробити те і те — якщо розпуск парламенту відбудеться, то треба розуміти, що ніхто нічого робити не буде. Всі зміни, в тому числі і кадрові, припиняться одномоментно, і в країні буде повний хаос і повний вакуум влади, зараз в цій ситуації, коли не відбулося ні зміни керівних ланок і нічого не затверджено. Але він вже заявив, що розпускає, тобто він заявив про закінчений юридичний акт. Насправді це все виписано в законодавстві — процедура розпуску парламенту. І тому новообраний президент має провести відповідні консультації, він має встановити факт настання конституційних підстав для розпуску парламенту, тобто йому і треба встановити факт, що на даний момент не існує коаліції більше 30 діб, що це юридично встановлений факт, і після того за правилами, за моменту встановлення, що вона не існує, все одно настає 30 днів, тому що укази президента не мають зворотньої сили. Все. З того моменту настає 30 днів, за які має відбутися або створення нової коаліції, або вибори. Тим більше, що зараз був акт «Народного фронту». Після цього тим більше, вже для ідіотів розписали велетенськими буквами, що тепер стартує 30 днів, і без цих 30 днів ти нічого робити не можеш.

За таких обставин можна припустити тільки одне з двох: або це є просто тупе невіженство і бравада, і він просто не думає, що робить. Але є другий момент, який тривожить більше, тому це певна недалекоглядність і готовність певних сил підігрувати неконституційним діям — це, можливо, є якась змова, в тому числі і зі своїми опонентами, я маю в першу чергу БПП, щоб дійсно провести дострокові вибори, але відповідальність політичну за них бере на себе Зеленський, а вони не будуть суперечити. Якщо БПП не буде протистояти цьому, то такий акт може відбутися, навіть з порушенням Конституції, хоча після того легітимність наступного парламенту, обраного на незаконних виборах, буде завжди під сумнівом. І це річ недопустима. Але якщо така домовленість була, тоді це є чимось реальним, якщо ні — він входить в антиконституційний процес, і проти нього будуть протистояти і нині діючий уряд, і сьогоднішня більшість у ВР, і він мусить розуміти, що рано чи пізно йому доведеться протистояти з ними, маючи за спиною основну політичну силу — Опозиційний блок, що не буде вітатися значною кількістю його виборців.

Тому, на мій погляд, це є абсолютно дика річ, дика заява, яку не може собі дозволити будь-яка хоча б відносно законослухняна людина. В кінцевому рахунку підсумок всьому цьому зробив Андрій Парубій. Останньою крапкою в процедурі інаугурації стали не слова Зеленського, а слова Парубія: «Було весело». Ну ось і все.

Джерело: https://from-ua.com/

Рекомендуем: