Снайпер, «чорна рота» і три капітани. Що роблять у білоруському ОМОНі колишні «беркутівці»
Білоруське видання «Новий час» розповіло про співробітників колишнього українського спецпідрозділу «Беркут», які тепер служать у білоруському МВС і беруть участь у розгоні мітингів. Це вже третя частина розслідування про «беркутівців», в ній встановлені імена 8 осіб. «Беркут», який існував в Україні до 2014 року, брав участь у розгоні протестувальників під час Революції гідності наприкінці 2013-го – початку 2014 року. Досі тривають суди про причетність «беркутівців» до розстрілів протестувальників.
Завдяки витоку баз даних білоруського МВС журналісти змогли встановити імена кількох колишніх «беркутівців», які тепер служать у Білорусі, а деякі з них отримали білоруське громадянство.
Автор розслідування, журналіст Денис Івашин розповів телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», що відомо про цих людей і їхню роботу в Білорусі.
– Третя частина вашого розслідування повністю присвячена «беркутівцям» у Білорусі. На даний момент скільки таких силовиків ви нарахували в лавах ОМОНу?
– Уже на цей момент виявлено понад 10 колишніх бійців «Беркута». Велика частина з них безпосередньо служить у білоруській міліції, а саме в лавах мінського столичного та обласного ОМОНу. Ці люди обіймають різні посади. Є, наприклад, серед них і старшини, і прапорщики, старші прапорщики, а також офіцерський склад, наприклад, старшим лейтенантом у мінському ОМОНі служить Ігор Запалух – він є заступником командира ланки взводу оперативно-бойового призначення, це такий спецпідрозділ. Займається він в основному підтримкою силових операцій. Він окрім усього іншого також є снайпером. Був снайпером і в українському «Беркуті» миколаївського підрозділу.
Тут уже має бути й інтерес українських спецслужб, тому що потрібно визначити його можливу причетність до так званої «чорної роти» Дмитра Садовника. Крім нього в лавах білоруської міліції служать аж три капітани – це Сергій Гавриляк, Сергій Кімінчижі і Дмитро Анцупов. Двоє з них – Гавриляк і Анцупов – це екс-бійці миколаївського «Беркута», а Сергій Кімінчижі, як встановлено, служив у підрозділі одеського «Беркута».
Всі ці люди на даний момент служать безпосередньо в лавах білоруської міліції, як я вже сказав. Крім усього іншого, деякі з них були також зафіксовані безпосередньо при затриманнях білоруських громадських активістів під час масових акцій протесту, які проходили в Білорусі зі серпня по листопад 2020 року.
Як вдалося їх виявити? Перш за все це інформація відкритого доступу, також їхні імена були зафіксовані безпосередньо в документах судових розглядів – це різні рапорти, це протоколи опитування свідків, це також постанови про адміністративне правопорушення.
Крім усього іншого, тут слід також сказати про те, що ці люди після перемоги Революції гідності навесні 2014 року переїхали з України в Білорусь. Цим людям було надане громадянство Республіки Білорусь, а за моїми даними, за моїми оцінками, це громадянство було видане абсолютно незаконним чином. Ці люди не мали ніяких підстав для отримання цього громадянства. Крім усього іншого, більшість із них були на той момент співробітниками силових підрозділів України. Це один із пунктів, який забороняє отримання білоруського громадянства. Крім того, що їм видали громадянство, як ми всі вже знаємо, їх прийняли безпосередньо до лав силового підрозділу – одного з найбільш репресивних силових підрозділів режиму Лукашенка.
– Наскільки я пам’ятаю, ті «беркутівці», які були на Майдані, вони спочатку перебиралися до Криму, потім у Росію, потім у Білорусь. Ви якось відстежували шлях їхнього перебування в Білорусі – звідки вони? Вони точно приїхали прямо з України, чи в них був довший шлях?
– Так, звісно, настільки – наскільки вдалося це відстежити, тому що деяка частина з них, наприклад, пробиралася через Крим. У другій частині свого розслідування я вказав про трьох екс-бійців миколаївського «Беркута», які в Криму і залишилися. Імовірно, деякі з них навіть служать в лавах «Росгвардії» Російської Федерації. Деяка частина з них уже на території Росії.
Ті, яких я виявив, перебувають на території Білорусі. Так, більша частина з них, звичайно, ті, яких я виявив, відразу після перемоги Революції гідності переїхали з України в Білорусь.
У них на той момент не було ніяких перешкод, вони не входили ні в які бази, їх на той момент ніхто не розшукував. Як ми знаємо, звичайно, можна порівняти їхню долю з долею також колишніх бійців «Беркута», які в більшості своїй абсолютно безперешкодно, на жаль, залишили територію України і зараз перебувають на території Російської Федерації, на території окупованого нею Криму і також служать у силових підрозділах держави-агресора.
– У зв’язку з опублікованою інформацією до вас зверталися правоохоронні органи з України?
– На даний момент я, зі свого боку, передбачив і сам безпосередньо здійснював інформаційний запит безпосередньо і до силових відомств і до Служби безпеки. Це вже була моя ініціатива.
– Чи заведені на цих «беркутівців» справи в Україні?
– Наскільки я знаю, на даний момент вони не проходять ні за якими справами, не є фігурантами кримінальних справ. У принципі, третє розслідування надає дуже цікаві факти для українського слідства, для українських спецслужб, тому я сподіваюся, що, звичайно ж, матеріали моїх розслідувань зацікавлять українську сторону, і ми в найближчому часі дізнаємося, наскільки ці люди, які втекли, а, як ми розуміємо, вони не просто так утекли, це був певний modus operandi – метод дії – те, що їх змусило втекти з території України.
Раніше телеканал «Настоящее время» звернувся до відділу української прокуратури, який займається розслідуванням злочинів, скоєних проти учасників українського Майдану в 2013-2014 роках, у тому числі співробітниками «Беркуту». Там пообіцяли перевірити прізвища помічених на білоруських протестах колишніх «беркутівців» і дати відповідь, чи перебувають вони в розшуку і чи фігурують у матеріалах розслідувань.
