Російськомовна преса перейшла на українську. Деталі нового закону
З 16 січня в Україні почали діяти нові норми закону про державну мову – українською тепер має видаватися більша частина друкованої преси.
Новація стосується загальнодержавних та регіональних видань, а місцеві ЗМІ (розповсюджуються в межах тільки однієї області) мають перехідний період до літа 2024 року.
Це означає, що газети й журнали, які дотепер виходили російською, мають перейти на українську або одночасно видаватися двома мовами.
Випуск преси двома мовами дуже здорожчує виробництво друкованої преси, тому видання переважно відмовляються від російської версії.
Протягом тижня, що минає, більшість видань вже видали свої перші номери українською заздалегідь.
Рік тому дія мовного закону поширилась на телебачення, кіноіндустрію, видання й продажі книжок, екскурсійний бізнес та туризм.
Різні статті закону, ухваленого навесні 2019 року, мають перехідний період й починають діяти поступово.
Що саме змінилося з 16 січня
Норми, які набули чинності, стосуються друкованих засобів масової інформації.
Вони мають видаватися державною мовою або іншими мовами, але за умови, що одночасно видається тираж цього видання українською.
Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою та бути однаковими за змістом, обсягом та способом друку.
В магазинах та на розкладках видань державною мовою має бути не менше, ніж інших.
Водночас до 16 липня 2024 року ці норми не будуть поширюватися на ЗМІ, які видаються кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, а також англійською або іншою офіційною мовою Євросоюзу.
Тобто, видання англійською, польською, угорською чи румунською ще можуть виходити за старими правилами.
Така ж пільга стосується місцевих ЗМІ російською, які друкуються та розповсюджуються тільки в межах однієї області (міські, районні чи обласні газети). Тобто малі російськомовні видання на сході України також мають запас часу до липня 2024 року.
Вимоги мати українську версію ЗМІ чи будь-якого сайту в інтернеті почали діяти ще раніше і не викликали особливих проблем, адже це набагато дешевше, ніж друкувати двома мовами.
Наскільки кардинальними є ці зміни?
Доба друкованої преси поступово відходить в минуле, паперових газет та журналів щороку стає дедалі менше, цей бізнес загалом в Україні стає збитковим.
В Україні ще лишалися видання, які виходили в тому числі виключно російською мовою. ЗМІ почали готуватися до нових норм заздалегідь.
Приміром кілька місяців тому на українську перейшов тижневик “Новое время”.
Після Нового року про перехід на українську оголосила газета “Вести”.
А на початку року про повний перехід на українську заявив і журнал Playboy Україна.
Так само про перехід на українську повідомляла “Комсомольська правда в Україні” – українське представництво відомої російської газети.
При цьому видавці в Україні скаржаться як на світовий тренд відмирання друкованої преси, так і на дорожнечу витратних матеріалів.
“Без шансу”
Наприкінці тижня перед набуттям чинності нових норм практично вся російськомовна преса вже українізувалася.
Газета “Комсомольська правда в Україні” дала зрозуміти, що переходить на українську вкрай неохоче й не очікує нічого доброго від цього.
“Зміни без шансу “зберегти все, як було” не викликають захвату”, – ідеться в колонці головної редакторки видання Оксани Богданової у першому україномовному номері, який вийшов 13 січня. Він поширюється на 13-20 січня, саме тому вже вийшов українською.
Вона песимістично прогнозує, що, можливо, це буде “останній номер КП в Україні, який ви купите”. Цю заяву опублікували поруч з витягом із нового закону про мову.
Повністю українською вийшов останній номер газети “Факти” за 13-19 січня.
Закон про мову
Сам закон “про забезпечення функціонування української мови як державної” ухвалили в квітні 2019-го після двох місяців розгляду поправок, а у травні його серед останніх на посаді президента підписав Петро Порошенко.
Його оскаржували в Конституційному суді, але суд визнав його таким, що повністю відповідає основному закону.
Закон набрав чинності 16 липня 2019 року.
Більшість його норм вже запрацювали.
Державна мова стала обов’язковою у рекламі, в медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, науці, технічній та проєктній документації.
А згодом – у кіноіндустрії, виданні та продажі книжок, екскурсійному бізнесі та туризмі.
Володимир Зеленський неодноразово виступав за зміну чи модернізацію закону. Проте кілька ініціатив частини депутатів від “Слуги народу” змінити документ не отримали підтримки.
