Рада провалила скасування літнього часу. Переведення годинників лишається
Верховна Рада відмовилась скасувати сезонне переведення годинників на літній та зимовий час раз на пів року.
За законопроєкт “Про обчислення часу в Україні”, який мав встановити “вічний зимовий час”, проголосували лише 212 депутатів. Тепер його відправили на повторне друге читання.
Проєкт пропонував постійно залишити лише зимовий час, який вважається стандартним для регіону: UTC+2 за міжнародною шкалою.
Це означало б, що 28 березня переводити годинники на годину вперед і вставати на одну годину раніше було б не потрібно.
Тепер же Україна буде так само пів року жити за одним часом з Москвою та Мінськом – у часовому поясі UTC+3.
Навіщо хотіли скасувати
Відмову від переходу на “літній” та “зимовий” час почали просувати з осені минулого року – віцеспікер Руслан Стефанчук вніс у Раду відповідну ініціативу “Про обчислення часу в Україні”.
За його словами, переведення годинників раз на пів року погано впливає на здоров’я.
“Сезонний часовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб”, – пояснював Руслан Стефанчук.
Він вважає, що переведення годинників, на думку неназваних вчених, викликає серцево-судинні та імунні хвороби.
“Також доведено, що переведення годинника не допомагає енергозбереженню”, – аргументував Руслан Стефанчук.
Вважається, що саме зимовий час є природним і стандартним для певної території.
За і проти
Зазвичай користь від переведення годинників пояснюють економічними перевагами, а саме економією електроенергії.
Завдяки переходу на літній час, мовляв, робочі години та загалом активність людей більше припадають на світловий день – це економить енергію, що водночас краще і для екології.
Окрім економічних чинників, є ще й соціальні – перехід на літній час дозволяє людям краще використовувати “світлі” години дня, а також зменшує кількість аварій та злочинів у темні години.
Саме тому “літній” час ще називають Daylight Saving Time (DST) – “час, який економить денне світло”.
Противники ж переведень наводили дослідження, які свідчили про негативний вплив на здоров’я людини та біоритми.
Наприклад про те, що у країнах, де переводять годинники, в момент переходу зростає кількість інсультів та викликів швидкої допомоги.
“Насправді для складних механізмів на клітинному рівні ця година відіграє важливу роль. Зараз це вже не якась поодинока думка, це погляд хронобіологічної спільноти: переведення годинників – нехороша практика”, – пояснювала біолог Ольга Маслова.
Так само опоненти “літнього-зимового” часу вказують, що економія електроенергії від переведення годинників якщо і є, то дуже незначна.
За оцінками чеських вчених, що узагальнили різні дослідження про це, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.
Однак єдиної думки про те, яка ж практика є правильною, у світі немає, і суперечки з цього приводу тривають вже багато років.
Так само немає і єдиної думки в Україні про те, який же саме час є “правильним”.
Низка активістів, серед яких і політик Тетяна Чорновіл, вважають, що перехід на “темний зимовий час” був би помилкою.
“Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч. Вигідно це лише одному українцю – найбагатшому олігарху, власнику ТЕС, які виробляють енергію для вечірнього освітлення країни”, – відзначає вона.
Також багато активістів зауважують, що за постійного “зимвого часу” влітку дуже рано наставатиме світанок – у липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Особливо це буде відчуватися у східних регіонах.
Як вказав редактор видання “Європейська правда” Сергій Сидоренко, якщо переведення годинників скасують, то у ніч з 27 на 28 усі електронні пристрої – комп’ютери, електронні годинники, телефони, а також – майже усі сучасні системи управління, – переведуть стрілки годинників.
“Бо вони автоматичні. А оновлення софту за ці дні встигнуть випустити одиниці”, – додав він і порівняв це з “проблемою 2000”, до якої готувалися кілька років.
Сергій Сидоренко також звертає увагу, що, за його даними, західні сусіди з Польщі планують зупинитися на “літньому часі”, а не “зимовому”.
Також опоненти “зимового часу” вказували на розбалансування з іншими західними сусідами.
“Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга”, – звернув увагу під час обговорення в Раді депутат “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович.
Водночас представник профільного комітету відповів, що, за даними науковців, з якими радилися автори ініціативи, саме UTC+2 є природним часовим поясом для України.
Показово, що консультацій з людьми чи інших форм спілкування з народом, про які любить говорити президент Зеленський, під час реформи часу не було.
“Ми робимо це раптово, створюючи хаос для транспорту і бізнесу. Навіщо?” – запитав Володимир В’ятрович, який виступав проти негайного переходу на постійний зимовий час.
Історія переведення часу
У 2011 році Україна вже скасовувала перехід на зимовий час, але потім рішення відмінили через хвилю обурення.
У західних областях нарікали, що дітям доводилося ходити в школу затемна. І в цілому такий крок вважали наслідуванням Росії.
Тодішній президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і “питання часу” вважали одним з елементів торгу.
Загалом же в Україні переводити час на одну годину вперед почали влітку 1981 року – разом із рештою Радянського Союзу.
На літній час почали переходити щороку в останню неділю березня, а на зимовий – в останню неділю жовтня. Восени стрілку переводили на годину назад, а навесні – вперед.
У світі годинники переводять у близько ста країнах.
Ця практика з’явилася на початку ХХ століття, а саме під час Першої світової війни Німеччина намагалася так економити вугілля. Згодом приклад перейняла і Велика Британія.
Утім зараз все більше держав від цього поступово відмовляються (Японія, наприклад, відмовилася від переведення годинників ще у 1950-х роках).
Однак є і приклади, коли країни переставали переводити час, а потім знову поверталися до такої практики, як свого часу зробили США та Німеччина.
ЄС, Росія та Білорусь
ЄС також у процесі відмови від сезонного часу – у 2019 році там скасували обов’язкове для всіх країн переведення годинників, а зараз узгоджують всі питання, адже Єврокомісія побоюється економічних збитків від часового різноманіття.
Ті країни Євросоюзу, що відмовляться від постійних переходів на літній та зимовий час, востаннє переведуть годинники у жовтні 2021 року.
“Вплив на біоритм людини може бути набагато серйознішим, ніж вважалося раніше”, – пояснюють у Єврокомісії.
Росія у 2011 році спробувала перейти на “постійний літній час”.
Тодішній російський президент Дмитро Медведєв це пояснював турботою про здоров’я людей і тварин: “Вже не кажу про нещасних корів та інших тварин, які не розуміють переведення годинників і не розуміють, чому доярки приходять до них в інший час”.
Але після численних скарг Кремль у 2014 році вирішив перевести годинники вже на “вічний зимовий час”.
Тож Москва зараз залишається у часовому поясі UTC+3 (тобто, у неї година різниці з зимовим часом Києва).
Водночас літній час в Україні також відповідає поясу UTC+3, тож пів року Київ живе за одним часом з Москвою.
В одному часовому поясі з Росією перебуває інша сусідка України – Білорусь.
Так само як і Москва, вона в 2011 році відмовилася від переведення годинників (але до 2014 року між Мінськом та Москвою була година різниці, яка потім вона зникла).
“Київський час”
Україна також прагне затвердити поняття “київського часу” (його має закріпити законопроєкт Руслана Стефанчука).
“Київський час – час часової зони, в якій розташована столиця України – місто Київ, що відповідає другому часовому поясу в шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2”, – йдеться у законі.
За його словами, це спрямоване на захист територіальної цілісності України.
Адже в анексованому Росією Криму, а також на непідконтрольних частинах Донбасу діє російський “московський час”.
“Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу своєю чергою дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”, – пояснює Руслан Стефанчук.
Тепер провалений законопроєкт будуть розглядати ще раз у другому читанні.
