Потрібно розділити учасників бойових дій та учасників АТО — міністр Ірина Фріз

Наприкінці листопада 2018 р. в Україні було створено Міністерство у справах ветеранів, яке очолила Ірина Фріз. В інтерв’ю Delo.UA вона розповіла, чому важливо розділити учасників бойових дій та учасників АТО, і які виклики стоять перед міністерством

Верховна Рада проголосувала постанову про створення міністерства ще в лютому 2018 року, створено ж воно було наприкінці листопада. Чому це затягнулось на 10 місяців, і що за цей час було зроблено?

Процесс був досить тривалий, тому що потрібно дотримуватись певної процедури. Верховна Рада звернулась з рекомендацією утворити Міністерство у справах ветеранів. Цю пропозицію розглянули і внесли на розгляд уряду, коли була готовність це робити. Крім того, за ці 10 місяців була проведена значна робота. Зокрема, проектний офіс при профільному комітеті “Юридична сотня” фактично працював над підготовкою всієї необхідної документації для майбутнього міністерства. Результатом їхньої роботи стала “Біла книга”, де прописана структура і основні принципи діяльності міністерства у справах ветеранів.

Хто вам пропонував очолити міністерство?

Конкретно мені запропонував очолити міністерство президент Петро Порошенко. Ця пропозиція була для мене несподіваною.

Крім того, я знаю, що під час обговорення кандидатури на посаду міністра ветеранів Леся Василенко, яка є очільницею “Юридичної сотні”, підіймала питання щодо мого призначення. Про це мені розповів голова профільного комітету Олександр Третьяков.

Ветеранська спільнота хотіла, щоб міністром була людина з бойовим досвідом. Як ви думаєте, відсутність у вас такого досвіду вплине якось на діяльність міністерства?

Я людина цілком адекватна і усвідомлюю, що я не ветеран. Також я розумію, скільки у мене є часу з огляду на те, що міністерство створили лише наприкінці листопада. Де-факто міністерство у кращому випадку зможе запрацювати в червні 2019 року. У нас є півроку, щоб створити нормативну базу для міністерства в майбутньому.

Тому моє головне завдання — створити нормативно-правове поле і закріпити його на законодавчому рівні, щоб міністерство мало можливість якісно та ефективно працювати у майбутньому.

За рік, коли буде новий парламент, новий уряд і, можливо, новий міністр у справах ветеранів (бажано вже й з бойовим досвідом), я сподіваюсь, що той обсяг роботи, який я взяла на себе, буде якісним і допомагатиме ветеранам на роки вперед.

Ви неодноразово говорили про необхідність оновлення законодавчої бази. Про які закони йдеться найперше?

Зараз ми сфокусовані на розробці нового закону про ветеранів та членів їхніх родин. Наступний формат, який ми будемо брати як ініціативу, — це впорядкування статусу учасників бойових дій.

Все ще залишились бійці добробатів, які досі не отримали статус учасника бойових дій. На мою думку, у цьому питанні має бути політичне рішення, яке буде ґрунтуватися на тому, що мають бути конкретні докази, які доводять, що людина була на фронті.

Однак є ще питання так званих гастролерів, які були на фронті кілька днів і оформили собі УБД.

Я ще поки не готова відповісти на це питання, чи можемо ми переглянути уже видані УБД. Тоді ніхто не був готовий до того, що сталось. Ні люди, ні законодавство. Однак своїм завданням бачу у майбутньому виправити подібні прогалини. Я думаю, що потрібно розділити учасників бойових дій від учасників АТО/ООС.

Це має знайти своє відображення і на обсязі пільг першої і другої категорії. Думаю, що  ця тема матиме широке обговорення, і сподіваюсь знайти підтримку серед ветеранів.

Міністерство було зареєстроване 29 листопада, але бюджет Рада прийняла ще за тиждень до цього. Рядка про міністерство ветеранів у ньому немає. Який буде бюджет міністерства, і за рахунок яких коштів воно буде існувати?

Хороше запитання. Дійсно, в бюджеті на 2019 рік Міністерства ветеранів немає. Хоча його не могло бути, адже бюджет подає міністр, який має обґрунтувати цифру, а також знайти погодження з Міністерством фінансів, іншими міністерствами, з прем’єром. Тому на 2019 рік ми будемо говорити з Мінфіном про збільшення бюджетування міністерства.

Але це вже буде після того, як буде затверджене положення про Міністерство в справах ветеранів.

Що передбачає це положення, і коли воно буде затверджене?

У положенні буде прописаний функціонал і критерії того, як буде працювати міністерство. У нас нині є два тижні на погодження цього документу. Ми вже мали зустрічі з Міністерством соціальної політики та з Міністерством охорони здоров’я. Зараз чекаємо їхніх правок щодо проекту положення. Після того як його затвердить Кабмін, ми зможемо йти до Мінфіну і говорити, які саме програми ми можемо взяти на себе.

Точної цифри, скільки потрібно буде на функціонування міністерства, я ще поки назвати не можу. Але ми будемо закладати по максимуму. 161 млн грн, який вже закладено для Держслужби зі справ ветеранів, це дуже мало.

Ви раніше заявляли, що штат міністерства буде 325 людей. З них 200 — центральний апарат, ще 125 — це територіальні органи. Чим буде міністерство займатись на місцях?

Територіальні органи будуть здійснювати координацію і комунікацію з ветеранами і ветеранськими організаціями на місцях, а також здійснювати державну політику. Але це не догма, а попередні розрахунки. Є області, де ветеранів значно більше, ніж в інших. Я не виключаю, що в окремих областях буде більше представників міністерства.

Також ми плануємо, що керівником територіального органу буде місцевий ветеран на державній службі. Іншим працівникам не обов’язково мати статус держслужбовця. Але це питання ще буде обговорюватись.

Зараз ми вже хочемо запровадити тісну співпрацю з Центрами надання адміністративних послуг (ЦНАП) у 206 містах і районних центрах. В кожному ЦНАПі буде виділене окреме робоче місце для роботи з ветеранами, щоб оперативно вирішувати їхні проблеми. Це буде наш перший шлях допомоги ветеранам на місцях ще до запуску міністерства.

“МИ МАЄМО ПЕРЕСТАТИ ДІЛИТИ ВЕТЕРАНІВ ЗА ВІЙНАМИ ТА ПЕРІОДАМИ”

У своєму виступі в Кабміні ви говорили про створення Єдиного реєстру ветеранів. Коли він буде створений, і скільки це буде коштувати?

Я сподіваюсь, що ми зможемо завершити роботу над реєстром ветеранів до літа 2019 року. Щодо коштів, то він буде створений за рахунок донорів. Організація, яка погодиться створити реєстр, проведе конкурс серед IT-компаній, які будуть займатись створенням реєстру.

Нині, за даними Державної служби, на обліку знаходяться 354 тис. ветеранів, з них 309 тис. — це учасники АТО/ООС. При цьому ще близько 1 млн ветеранів нині перебуває у списках Мінсоцполітики. Але всі ці списки не включають багатьох факторів. Наприклад, я вже другу добу не можу отримати списки ветеранів, які втратили кінцівки або ветеранів, які пішли з життя вже після завершення служби.

Варто також пам’ятати, що у реєстрі Мінсоцполітики перебувають ветерани не лише АТО/ОСС, а й ветерани Другої світової війни, афганці та інші. Я вважаю, що це неправильно. Ми маємо перестати ділити ветеранів за війнами та за періодами.

Тому Єдиний реєстр ветеранів — це база, від якої ми маємо відштовхуватись, а також на цьому реєстрі буде базуватись і система “Є-ветеран”.

А що являє собою “Є-ветеран”?

Це онлайн-кабінет ветерана, де він може зайти і подивитись, які він має пільги. Також у цій системі буде зберігатись і персональна інформація про ветерана — його ім’я, де і коли він служив.

Мені здається, що важливо це все впорядкувати, а також зробити цю базу даних добре захищеною, адже йдеться про персональні дані. Це перший крок до впорядкування відносин між державою і ветеранами.

Які саме пільги і функції будуть доступні у “Є-ветерані”?

Є певні базові функції, розроблені “Юридичною сотнею”. Це інтегральна платформа, до якої потім будуть у майбутньому кріпитись інші сервіси, в тому числі і мобільний додаток, яким можуть скористатись ветеран та члени його родини.

Щодо переліку пільг та сервісів, то він буде формуватись у процесі обговорення, адже у законі є цілий ряд пільг, що вже втратили свою актуальність. Наприклад, встановлення радіоточки та проведення стаціонарного телефону. Це базовий формат.

Але не виключаю, що в результаті обговорення буде обрано зовсім новий формат “Є-ветеран”. Також ми вивчаємо формат, який зараз діє у Міністерстві ветеранів США.

Тобто при створенні міністерства ви будете брати за основу американську модель?

Так, однак ще раніше ми налагодили співпрацю з Міністерством ветеранів Хорватії. Вони мають хороший досвід співпраці з громадськими організаціями. При міністерстві у них є рада ветеранів, і вони разом визначають теми, які є пріоритетними для ветеранів.

З цією метою ми маємо намір ініціювати соціологічне опитування серед українців, щоб визначити їхнє ставлення до ветеранів.

Останнє опитування на цю тему було два роки тому. Мені дуже необхідне це дослідження, щоб зробити якісний аналіз по областях. Наприклад, проблеми, які актуальні для Львівської області, можуть не корелюватись з темами для Харкова та Полтави.

Міністерство соціальної політики вже підіймало тему монетизації пільг для ветеранів. Як ви бачите вирішення цього питання?

Деякі пільги для ветеранів є відверто застарілими, і ми будемо їх переглядати. Тому треба сісти, проговорити, знайти компромісні рішення і тоді вносити зміни.

Я це бачу так, щоб кожен ветеран у своєму кабінеті в системі “Є-ветеран” мав можливість бачити, скільки він отримує за кожною пільгою і спрямовувати кошти туди, куди він вважає за необхідне. Тому важливо, щоб держава надавала не лише пільги, а й сервіси. Наприклад, якщо ветеран хоче отримати додаткове навчання, то він прямо у своєму онлайн-кабінеті може перевести кошти на навчання. Але це в перспективі. Це той формат, коли сам ветеран вирішує, як йому користуватись тією чи іншою пільгою.

“РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОТРІБНА НЕ ВЕТЕРАНАМ, А ВСЬОМУ СУСПІЛЬСТВУ”

Дехто з ветеранів після повернення з війни розпочав власну справу. Для них — це найкраща реабілітація. Чи буде ваше міністерство створювати програми для підтримки ветеранського бізнесу?

Ми взяли за основу державну підтримку аграрного сектору. Там зараз працює кілька постанов, які вже довели свою ефективність для тих, хто хоче займатись агробізнесом.

Тому ми плануємо запустити схожу програму для ветеранів. Це буде або компенсація за кредитами для початку власної справи, або компенсація на придбання техніки.

Але поки йде обговорення спеціальної програми для ветеранського бізнесу, я сподіваюсь, ми зможемо інтегрувати ветеранський бізнес у ті програми, які вже існують.

10 грудня на нараді у віце-прем’єра Геннадія Зубка йшлось про підтримку регіонального розвитку, а також про реалізацію постанови №827. Там є сім державних програм, які ми маємо переглянути разом з МЕРТом і вирішити, у який спосіб ми можемо вже зараз додати до них ветеранів.

Після війни ветеранам буває складно повернутись до цивільного життя. Деякі повертаються на фронт, а хтось іде з життя. Як міністерство планує вирішувати проблему психологічної реабілітації ветеранів?

Я думаю, що у цьому питанні важливо змінити акценти. Якщо говорити про психологічну реабілітацію, то ветерани просять забути слово “реабілітація”. Вони мають рацію, адже реабілітація потрібна всьому суспільству. Людей треба навчати приймати своїх захисників. Тому мені здається, що реабілітація потрібна суспільству, щоб прийняти ветеранів.

Зараз іде обговорення проектів щодо надання ветеранам психологічної допомоги. Зараз ми обговорюємо питання з британським фондом, маємо ще кілька проектів.

Спеціальне навчання може тривати від 2 до 5 років, але в нас такого часу немає. Тому поки цього немає, будемо працювати через ветеранів — побратим допомагає побратимові.

Щодо проблем самогубств серед ветеранів, то в планах міністерства запустити “гарячу лінію”. Нещодавно Уляна Супрун говорила про лінію LifeLine, яка має діяти за прикладом Австралії. Супрун запропонувала, щоб після запуску цієї лінії були б спеціальні оператори, які б спілкувались з ветеранами. Це проект, який має фінансуватись на засадах фандрайзингу.

Я не знаю, скільки піде часу на LifeLine. Можливо, ці проекти будуть існувати паралельно. “Гарячу лінію” вже починають обговорювати, на її запуск підуть кошти держави. Коли саме запрацює лінія, сказати складно, але це вже буде після запуску сайту міністерства.

А коли запустите сайт Міністерства у справах ветеранів?

Наприкінці грудня. Поки стоїть дата 30 грудня, він не буде наповнений у повному обсязі, але він буде запущений, буде мати кілька сервісів. Але після запуску сайту ми матимемо можливість оголосити конкурс в Громадську раду, адже він оголошується на офіційному сайті. Конкурс триватиме 2,5 місяці. Сподіваюсь, що уже до середини березня ми матимемо уже сформовану Громадську раду.

Для мене важливо налагодити діалог з ветеранськими організаціями. Тому поки буде формуватися міністерство, ми будемо робити все можливе, щоб налагодити стратегічну співпрацю з ветеранськими організаціями в регіонах. Від цього буде залежати ефективність роботи міністерства.

Джерело: https://delo.ua/

Схожі новини