“Поняття опалювального сезону у Британії відсутнє”: Як англійці вирішують проблему із теплом у будинках та платіжками
“Мій дім – моя фортеця! Приблизно так звучить одна з найбільш часто цитованих приказок про англійське життя-буття. Взимку або в період холодного міжсезоння, яке подекуди охоплює континентальну пізню осінь, зиму і ранню весну, ця фортеця часто перетворюється на крижаний палац або прохолодний погріб”, – пише Ірена Таранюк у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:
“Залежно від статків, соціального статусу і місця проживання, зимовий обігрів “гніздечка” може коштувати острів’янам грубі гроші. Після оплати, умовно кажучи, чотирьох стін – оренди, іпотеки – паливо є наступною сталою статтею видатків британських родин із малими дітьми.
Шість років тому, коли уряд почав реалізовувати свою стратегію енергозбереження, житло і опалення суттєво випереджали інші статті видатків сімейного бюджету. За останніми річними даними державної статистичної служби, тепер витрати на опалення поступаються транспорту, харчуванню і розвагам (дані за 2018 рік). Але про це – іншим разом.
Сам собі сезон
Уперше пояснювати британським знайомим суть явища “початок опалювального сезону” в Україні було і повчально, і кумедно водночас. “Надворі холод, а люди мерзнуть у їхніх квартирах, бо їм не включили тепло?”, “А хто вирішує, коли вмикати тепло?”, “А як тоді бути з дітьми і літніми людьми, яким тепла треба більше?”, “А як у такому разі регулювати температуру, якщо вам занадто гаряче?”, “Але ж таким чином багато тепла марнується?” – питань було багато.
Поняття опалювального сезону у Британії відсутнє. Та й центральним опалення називають не тому, що воно подається централізовано – трубами з термоізоляцією, прокладеними під чи над землею із ТЕЦ, – а тому, що його центром генерування є автономний газовий котел у вашому помешканні.
Тільки от помешкання буває різним – від однокімнатної квартирки до окремого будинку, від терасового дому епохи королеви Вікторії (XIX ст.) чи частини Георгіанського палацу (XVIII століття).
Або, що стало трендом останнім часом, перебудованої під житло покинутої церкви, де від колишнього культового закладу залишилися вітражі, стіни, колони і нефи.
А як бути з класичними хатинками під шалено стильними і божевільно дорогими очеретяними стріхами, чи середньовічними будиночками? Вони теж опалюються, залежно від потреби, яка різна для різного типу приміщення.
Лихо з вибору
Сучасне центральне газове опалення, якщо подивитися навіть із перспективи одного століття, – явище для Британії відносно нове.
Дарма що три головні методи центрального опалення – гарячим повітрям, парою і гарячою водою – були винайдені наприкінці XVIII – початку XIX століття, однак до 1970-х британці опалювали свої оселі вугіллям, мазутом або дровами.
Станом на 2018 рік 95% домогосподарств мають системи центрального опалення. Для порівняння, у 1970-му центральне опалення мали лише 30% домогосподарств.
Достатньо погуляти вуличками будь-якого лондонського мікрорайону, придивитися до поєднання архітектурних стилів, щоб усвідомити, як плин історії змінив не лише жителів будинків, а й вигляд їхніх вікон і стін.
Скажімо, елегантний міський будинок XVIII століття, де на верхніх поверхах у минулому жили аристократичні власники, а на нижніх – прислуга, кухарі, дворецькі, – сьогодні часто буде перебудований в кілька квартир. Кожна – з власною системою опалення. Про що холодної осінньої днини свідчать клуби пари з витяжних димоходів газових котлів.
Три магічні літери
Автономні газові котли, або інші економні системи центрального опалювання, є обов’язковим елементом новобудов. А позаяк більшість британського житла побудована до часу масового поширення таких систем, то тут картина строката. Проблеми з несумлінним майстром чи неякісним котлом мають рано чи пізно всі, хто винаймає чи купує житло в цій країні!
А якщо при пошуку житла для оренди оголошення не містить магічного поєднання цифр GCH (Gas Central Heating), то з вами може статися пригода, яка трапилася мені в період наївного незнання британських реалій.
Довелося один рік зимувати в квартирі без опалення. Приватизована господинею державна квартира мала так званий занурювальний нагрівач для води, але батарей там не було. Подарований друзями масляний нагрівач дозволив перебути зиму, але відтоді я вже уважніше сканувала оголошення про потенційну оренду.
Жертви історичних стилів
Ще один недолік “житла з характером”, або старовинних будинків чи квартир в історичних будівлях, – те, що поруч із цінними стилістичними елементами, властивими тій чи іншій архітектурній добі, таке житло не є дуже енергоефективним.
Протяги, дерев’яні вікна-гільйотини, каміни, в яких гуляє вітер, або навіть щілини в одвірках і під вікнами – опалювання такого житла завжди недешеве задоволення.
Тому в 2013-му році в Британії уряд запустив програму екологічних субсидій на збільшення енергетичної ефективності приватного житла, в межах якої власникам допомагали утеплити стіни, горища, простір під підлогами тощо.
Програму торік згорнули, але збільшення енергетичної ефективності осель і заміна старих газових і електричних лічильників так званими смарт-лічильниками залишається складовою енергетичної стратегії уряду.
Від вересня до березня
Але на порозі зима, надворі холод, а батареї не подають ознак життя? Таке буває і тоді, коли ви – самі собі комунальні служби. Очистити систему, перевірити котел, випустити повітряні “кишені” з батареї – усе це краще зробити до настання справжніх холодів.
Профілактичний виклик сантехніка, якого пестливо навіть українською почали називати англіцизмом “пламер”, обійдеться вам щонайменше 130 фунтів, а якщо потрібно поміняти якусь запчастину, або, як у моєму випадку, старі батареї, будьте готові викласти і понад 1000 фунтів.
Так, зими в Британії, особливо в південній Англії і в Лондоні, часто безсніжні. А замерзлою і вкритою кригою річку Темзу можна побачити хіба що на старовинних гравюрах. Але однаково вологий англійський холод доймає до кісток, тому опалення – особливо людям у віці (тобто тим, які мало рухаються) – потрібне весь холодний сезон. Це часто період від вересня до березня. Хоча трапляються мерзляки, які вмикають опалення навіть улітку, під час прохолодніших періодів. Слабодухи, одним словом.
Пуританські цінності і різниця поколінь
Одна з перших порад про опалення, яку свого часу нам, недосвідченим, дала власниця квартири (або лендледі по-тутешньому), полягала в тому, щоби тримати опалення ввімкнутим, але зменшити температуру термостата. Мовляв, так витрати газу будуть менші, ніж коли нагрівати повністю охолоджене помешкання.
Сама вона, та й багато знайомих британців, які пам’ятають або зі слів родичів знають про кризові 70-ті, коли шахтарські страйки і потреба заощаджувати електроенергію призвели до запровадження в Британії триденного робочого тижня, використовують енергію ощадливо. Вважають за честь не вмикати центральне опалення, доки температура надворі не перейде в справжній мінус.
Ставлення до тепла – ознака ще й приналежності до різних поколінь. Загалом там, де молодь радше повідчиняє вікна в теплій, ледь не гарячій кімнаті, людина середнього віку сидітиме в холоді, у двох-трьох джемперах, а постіль нагріватиме грілкою – аби лиш заощадити на рахунках за енергію.
Так, рахунки. Або ціна тепла. Отой примарний середньостатистичний британець, як твердить статистика регулятора енергоринку Ofgem, щомісяця платить за газ і електрику 104.50 фунти, або 1254 фунти на рік.
А все тому, що лінується шукати вигідніші тарифи від інших постачальників. Бо лояльність до однієї компанії-постачальника електрики і газу не винагороджується, втім більшість британських споживачів воліють не порівнювати тарифи різних компаній і рідко переходять від одного постачальника до іншого.
Економне тепло
Краще закутатися в кілька светрів або пробігтися парком, а тоді погрітися в пабі біля відкритого вогню каміна. Теплий плед і гарячий чай – улюблений рецепт на те, щоби зігрітися, від англійських бабусь і дідусів, які пройшли випробування війною, нестачами, повоєнними кризами тощо.
“Ви навіть не уявляєте, як добре вам живеться”, – кажуть вони. “Ви навіть не уявляєте, як безнадійно застаріло все, що ви нам радите”, – відповідають їм онуки. У кожного покоління – власна мудрість, свої поради, уявлення про тепло – і свій опалювальний сезон”.
Джерело: ВВС Україна
