Литвин програв вибори ректора Київського університету
Колишній голова Верховної Ради України Володимир Литвин програв вибори ректора Київського національного університету ім.Шевченка. Він посів четверте місце із результатом близько 4% голосів.
Лідерами голосування стали проректори КНУ Володимир Бугров та Олександр Рожко. Вони набрали відповідно близько 44% і 15%. Про це ВВС News Україна повідомили джерела, близькі до керівництва КНУ.
Офіційні результати голосування будуть оприлюднені пізніше.
Хто стане керівником столичного вишу, стане відомо після того, як відбудеться другий тур голосування.
Як повідомили ВВС News Україна у відділі комунікацій університету, у голосуванні на шести дільницях мали взяти участь 4 139 виборців, серед них 598 студентів і 23 курсанти коледжів. Але прийшло на голосування близько 70%.
Вибори нового ректора проводять через те, що повноваження нинішнього виконувача обов’язків ректора Леоніда Губерського, який працював із жовтня 2015 року, закінчилися.
Литвин каже, що його дискредитували
Напередодні обрання керівника вишу у соцмережах ширилися заклики колишніх студентів університету та громадських активістів не підтримувати кандидатуру колишнього голови парламенту.
А секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов, коментуючи рішення РНБО щодо перевірки обставин ратифікації “Харківських угод”, окремо згадав про Володимира Литвина, який голосував за ці угоди у квітні 2010 року разом із провладною більшістю.
“Тут дуже багато цікавих персонажів, які на сьогодні продовжують перебувати в українській політиці. Більше того, дехто з них пропонує себе на посаду, як, наприклад, пан Литвин, до державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. Я перепрошую, але мені було б соромно дивитися в очі тим людям, тим студентам, щоб зараз іти в ректори, при цьому голосувавши за ті ганебні речі”, – заявив Олексій Данілов.
Володимир Литвин у відповідь звинуватив секретаря РНБО у втручанні у виборчий процес у КНУ і у дискредитації його імені як кандидата.
Литвин заявляв, що це відбувається через те, що влада зацікавлена у “своїй людині” на посаді ректора.
“Я б запропонував секретарю РНБО прийти до студентів, – сказав Володимир Литвин в ефірі “Свободи слова Савіка Шустера”. – І ми з ними поговоримо й побачимо, хто має право дивитися у вічі студентам – людина, яка безапеляційно робить заяви, втручається у виборчий процес в університеті…”.
“Я думаю, що можна було б почекати й свої оцінювальні судження висловити у встановленому порядку. Це, як мінімум, аморально й непорядно. Я розумію, що є зацікавленість в іншому кандидатові, але не в такий ломовий спосіб це потрібно робити”, – заявляв Володимир Литвин.
Дописувачі у соціальних мережах звертали увагу на те, що Володимир Литвин взагалі не мав права брати участь у виборах. Оскільки Статут національного університету чітко визначає, хто не може бути обраний і призначений ректором вишу. Серед переліку – особи, що голосували за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року.
Володимир Литвин як позафракційний депутат справді був серед тих, хто голосував у Верховній Раді за закони, які уможливили силові дії проти активістів Євромайдану на початку 2014 року.
Критики Литвина нагадують йому й інші факти із біографії. Передусім компрометуючі “плівки Мельниченка”. На записах, зроблених у кабінеті Леоніда Кучми експрезидент обговорює журналіста Георгія Гонгадзе із нині покійним міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком та Володимиром Литвином, який на початку 2000-х років був главою президентської адміністрації.
Нагадують пану Литвину і те, як у 2012 році він підписав так званий мовний закон “Колесниченка-Ківалова”, який суттєво зміцнив позиції російської мови. За закон спікер не голосував, але публічно попередив, що не підпише його. Але зробив це і передав на підпис президенту.
Неодноразово Володимира Литвина звинувачували і у плагіаті його наукових праць. Чи не найгучнішим був скандал із публікацією його статті у газеті “Факти” у 2002 році “Громадянське суспільство: міфи і реальність”, яка виявилася перекладом статті віцепрезидента Фонду Карнегі Томаса Карозерса, про що той розповів газеті “Дзеркало тижня”.
Сам Литвин зізнався, що прикра ситуація сталася через те, що матеріали для статті збирали помічники.
Про інші випадки плагіату детально розповідав у своєму блозі на “Українській правді” професор НаУКМА Олексій Гарань, зазначаючи: науковців за плагіат позбавляють звань, натомість Володимир Литвин просувався далі науковою і політичною кар’єрою.
Процедура і наслідки
У Київському університеті Шевченка це не перші вибори ректора.
У листопаді 2020 року із 10 кандидатів ніхто не набрав необхідну кількість голосів. Причиною була не лише розпорошеність голосів між усіма кандидатами, але й жорсткі норми закону “Про вищу освіту”.
На той час закон передбачав, що переможцем буде той, хто отримає 50% підтримки у першому чи другому турі. Тому хоча найбільшу кількість голосів – понад 47% – у другому турі отримав проректор Володимир Бугров, він керівником КНУ не став.
Тепер, згідно із попередніми результатами виборів, він знову у лідерах.
Але у лютому 2021 року набули чинності зміни до закону “Про вищу освіту”, відповідно до яких перемогти стало простіше.
Норму про необхідні 50% голосів для другого туру скасували. Хоча для першого її зберегли, як і участь у голосуванні більше ніж половини виборців.
Саме після цієї законодавчої поправки у списку кандидатів з’явилися Володимир Литвин і Олександр Рожко, які раніше своїх кандидатур не висували.
