Данія хоче змусити мігрантів працювати для отримання соцдопомоги
Уряд Данії заявив, що мігрантам буде запропоновано виконувати 37 годин роботи на тиждень, щоб отримувати соціальну допомогу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на The Local.
Міграція та інтеграція стали ключовими питаннями для виборців у Данії, яка може похвалитися однією з найсуворіших політик щодо імміграції в Європі.
Уряд, який визначив ціль у нуль заяв про надання притулку, заявив, що план був розроблений, щоб допомогти мігрантам асимілюватися в суспільстві.
“Ми хочемо запровадити нову логіку роботи, коли люди мають обов’язок робити внесок і бути корисними, а якщо вони не можуть знайти постійну роботу, то їм доведеться працювати за свою допомогу”, – сказала прем’єр-міністр Метте Фредеріксен.
“Занадто багато років ми робили погану послугу багатьом людям, нічого не вимагаючи від них”, – додала вона. План ще має бути схвалений парламентом.
Речниця лівого Альянсу “Червоний Зелений” Май Вілладсен засудила плани як помилкові.
“Я боюся, що це закінчиться соціальним демпінгом, який підтримується державою, і змусить людей до божевільної роботи”,- сказала вона.
Спочатку вимога працювати в обмін на соцдопомогу буде стосуватися тих, хто перебував на пільгах протягом трьох-чотирьох років, а також не досяг певного рівня володіння данською мовою.
Робочий час буде складати мінімум 37 годин на тиждень, сказала Фредеріксен.
За даними уряду, шість із 10 жінок із країн Близького Сходу, Північної Африки та Туреччини не беруть участі у данському ринку праці.
У плані йдеться, що він має на меті інтегрувати 20 000 людей, спонукаючи їх шукати певну форму роботи через офіси місцевого самоврядування.
“Це може бути робота на пляжі у вигляді збирання недопалків або пластику … (або) допомога у вирішенні різних завдань в компанії”, – сказав міністр зайнятості Петер Гуммельгард.
“Найголовніше для нас – це те, щоб люди виходили зі своїх домівок”, – додав він.
Згідно з офіційною статистикою, 11 % з 5,8 млн жителів Данії – це іммігранти, і 58% з них – громадяни країн, які Копенгаген класифікує як “незахідні”.
