Амосова: В Україні розпочалося внутрішньокраїнне поширення коронаровірусної інфекції

Екс-ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кардіолог і доктор медичних наук Катерина Амосова розповіла, чому в Україні було мало виявлено хворих на коронавірус і чого очікувати далі.

Про це вона розповіла інтернет-виданню Новости Украины — From-UA.

Амосова зазначає, що у всіх країнах тестування на коронаровірусну інфекцію здійснюється за скеруванням лікарів. Але ті покази, за якими вони скеровують пацієнтів на тестування, мають певну різницю в різних країнах, і істотно змінювалися з початку пандемії.

«Стандартним методом, якій закладений в двох оновленнях наших національних документів наказів МОЗ, є те, що має бути підозра клінічна на можливість цієї інфекції за наявності симптомів. Це підвищення температури тіла і кашель або задишка, плюс перебування в межах останніх 14 днів, спочатку це був Китай, а зараз країни, де є випадки коронаровірусної інфекції, або контакт з пацієнтом з підтвердженим діагнозом коронаровірусної інфекції. Саме на підставі такого використання у нас, як і в багатьох інших країнах, було мало виявлено, зрозуміло чому», – пояснює лікар.

Вона розповідає, що, наприклад, Корея, перейшла до більш широкого тестування населення. До того вона виявляла хворих за рахунок малосимптомних і безсимптомних показників для того, щоб застосувати обмежувальні заходи.

«Вони тестували на день 20 тис. людей. І їх стратегія спрацювала, тому що у них дуже швидко пішов на спад спалах епідемії в їхній країні, і у них низька летальність. Британія йшла взагалі іншим шляхом. Вона заявила на підставі даних, які є у світі, що 60% населення перехворіють на коронавірус. Легких випадків — 80%, вони не потребують лікування. І тому останні британські рекомендації (хоча вони оновлюються кожного дня), остання версія взагалі не передбачає проводити тестування нікому з легкими випадками, тільки самоізоляція. Натомість проводити тестування всім пацієнтам з важким гострим респіраторним синдромом, які за проявом клініки синдрому госпіталізуються у лікарні, вне залежності від того, виїжджали вони чи ні і чи був у них контакт чи ні», – наводить приклад успішного лікування доктор медичних наук.

Говорячи про Україну, Амосова зазначає, що у державі змінилась ситуація, тому що, принаймні одна з нових пацієнток у Чернівецькій області не виїжджала за межі України. А тому не зрозуміло, яким чином хвору протестували і виявили, бо за українськими наказами вона не мала тестуватися, але тим не менш.

«Тобто це підтвердження того, що всі медики розуміють, що в Україні розпочалося внутрішньокраїнне поширення коронаровірусної інфекції. Яким шляхом піде далі Україна — запровадити широке тестування і легких випадків, коли негативне тестування за допомогою швидких тестів, чи більш широких, незрозуміло. Але є багато прихильників більш широкого тестування, можливе застосування обмежувальних заходів при більш широкому варіанті. Що 100%-во треба — це запровадити в Україні госпітальним пацієнтам не швидкі тести, а тести на ланцюгову реакцію. Це треба робити вже сьогодні. Ще один момент — що швидкі тести дають хибно негативний результат приблизно у кожного третього. Тому при негативному результаті швидкого тесту треба повторити його і розслабитися, якщо другий результат буде також негативним. Натомість ці ПЛР-тести в перші 7 днів також можуть давати достатньо високий відсоток хибних негативних результаті, десь 45%, тому що вони залежні від забору матеріалу. І тому про це треба пам’ятати і не покладатися 100%-во на негативний результат тесту і повторювати», – дає рекомендацію лікар.

Підсумовуючи, Амосова наголошує на тому, що клінічна підозра у пацієнта в контексті конкретної актуальної епідеміологічної ситуації в країні має бути для лікаря номером один у переліку до дій.

«Вчора з’явився оновлений наказ МОЗ щодо стандартів ведення підходу до коронаровірусній інфекції, але моя критика щодо нього — що він не передбачає тестування важких стаціонарних пацієнтів, і ми їх пропускаємо. Якщо є можливість фінансово і ресурсно для країни збільшити підхід можливості для тестування і швидкими тестами, і ПЛР, це краще робити. Це дозволить побачити справжню картину летальності, оскільки ви розумієте, що у нас зі всіх пацієнтів помер один, то це летальність вище, ніж 10%. А якщо ми будемо ширше тестувати легких пацієнтів, ми отримаємо більш реалістичну цифру смертності від цього захворювання. І зараз, коли Україна отримає ці швидкі тест, я думаю, що наші епідеміологи з інфекціоністами, які слідкують за міжнародним досвідом, можливо, вони ще внесуть зміни в алгоритмі діагностики коронаровірусної інфекції», – резюмувала лікар.