Сиджу і плачу… Вперше за своє життя мені соромно, що я українець. Здичавілі громадянини.. Якби всі так активно виганяли окупанта з нашої землі, а не українців з Уханю…
У Вас таке буває , відчуття сорому, але не за свою країну, а за її громадян ? Якщо би Ви мене зараз побачили… я сиджу і плачу, реально, як дитина ридаю.. Я просто уявив, що на борту літака знаходжуся саме я , а далі як камінь на душу впав, коли хоть і в думках, але відчув як це, коли там на землі тебе не чекають , тебе проклинають і готові закидати камінням.. Пам’ятаєте історію, коли з Чорнобиля везли дітей, а люди кидали в них каміння ? Огидно за все ,…
Read More