Яких помилок припускаються хворі на COVID-19: пояснює лікар
Євген Дубровський закликає не панікувати та бути на зв’язку з сімейним лікарем.
В Україні продовжує невпинно зростати кількість нових інфікованих коронавірусом. З різних регіонів надходить тривожна інформація про те, що закінчуються ліжка для хворих на COVID-19.
За прогнозами лікарів, найближчим часом ситуація може ще погіршитися, адже у кожного нового випадку є контактні особи, а це значить – заражених новим вірусом буде більше.
Про те, як правильно лікувати COVID-19 та яких помилок припускаються хворі – лікар-інфекціоніст Київської лікарні №4 Євген Дубровський розповів «Волинь Online».
Зокрема, Євген Дубровський розповів про те, чого не потрібно робити тим, хто захворів на COVID-19:
1.Перша, і головна помилка, якої припускаються пацієнти – це паніка. Незважаючи на банальність цього твердження, паніка – страшний і найгрізніший пошкоджувальний фактор, який призводить до непередбачуваних наслідків. Метушня, агресія, розпач – вся палітра непотрібних емоцій виливається в непродуктивне русло і робить шкоду пацієнтові та його близьким.
Не кажучи вже про згубну дію стресу на саму імунну систему – єдиного нашого захисника від вірусного захворювання. Паніка та страх спонукають людей робити непотрібні дії та вчинки. Що саме?
2.Вживати потужні антибіотики на ранніх строках захворювання. Це навіть коментувати не хочеться. Відомо як 2+2, що антибіотики не діють на віруси! Яка саме мета приймати їх на перших днях недуги? Скажете, для профілактики? Це величезна помилка – сотні, сотні пацієнтів надходять до інфекційних стаціонарів з пневмоніями на 6-8 добу після вже пропитого курсу антибіотика, часто і не одного! Це не працює.
Це призводить лише до антибіотикорезистентності та зайвого отруєння організму. У протоколі лікування COVID-19 чітко наголошують, що антибіотики забороняють приймати для профілактики чи для лікування неускладнених форм. Для призначення антибактеріальних препаратів є покази: характерні зміни в аналізах, рентгенологічна картина, клінічна картина та ще деякі нюанси.
А що відбувається на практиці? Безконтрольний, шалене приймання антибіотиків на короткочасну лихоманку чи на просто позитивний тест на COVID-19? Це величезна помилка – нічого ефективного в цих діях немає.Масове обстеження всіх контактних. Постійно чую випадки, коли люди біжать в лабораторії здавати мазочок ПЛР на COVID-19, коли у них на роботі чи в оточенні хтось захворів. Навіщо?
Є інкубаційний період. Після контакту з хворим має минути не менше 5 діб (в середньому 7-10, максимум 14 діб), щоб людина захворіла і почала виділяти вірус. Який сенс бігти та здавати тести одразу після контакту? Що ми хочемо побачити: негативний результат. І що далі? Він же неінформативний!
Людина захворіти може значно пізніше. Вона це відчує (безсимптомні форми – казус, який підлягає серйозному розбору та аналізу: чи дійсно ці люди хворі та заразні?). Навіть у разі легкої непомітної форми є і будуть скарги – як мінімум слабкість, втома, невисока лихоманка. Може зникнути смак чи нюх. Тоді вже стає зрозумілим, хто захворів і кого доцільно обстежувати. Порожнє, зайве обстеження забирає ваш час та гроші…
Бігти у стаціонар. Так, цей пункт я розумію та не критикую хворих. По-людськи цілком зрозуміло, що коли у людини немає нормального досвідченого сімейного лікаря – буде паніка та тривога. Треба з кимось поговорити, дізнатись, що робити та отримати рекомендації. І хоча лікарі стаціонарів просто з ніг валяться від навантаження та кількості звернень, вони надають таку консультативну допомогу, бігаючи від важких хворих у своєму відділенні до натовпу панікерів на пропускнику.
Для стаціонарного лікування є покази, є критерії важкості. Якщо після огляду не видно небезпечних симптомів чи підозри на негативну динаміку, людина має лікуватись вдома. Це нормально і цілком оптимально. Здебільшого COVID-19 не переноситься важко. Залиште кисневі палати для важких хворих, поважайте тих, кому дійсно потрібна серйозна допомога та тих, хто її надає!
3.Але є й інша крайність – безглузда легковажність. Люди, хто в високій групі ризику за супутніми захворюваннями, мають бути обережними та уважними до свого здоров’я.
Постійно натрапляю на трагічні випадки, коли людина тиждень, два просто згорає від 40-градусної лихоманки вдома, приймає шалені дози жарознижувальних і потім потрапляє до стаціонару у вкрай важкому стані! Навіщо? Саме для таких пацієнтів розгорнута мережа лікарень. Ми оснащені, підготовлені та готові надати допомогу дійсно тим, хто її потребує. Не гайте час, звертайтесь вчасно!Противірусні. Найулюбленіші наші препарати (…) не є препаратами прямої дії на вірус.
Вони лише підсилюють та стимулюють дію нашої імунної системи. Якось раніше вони наче працювали, але з COVID-19 є важливий нюанс! COVID-19 – незвичне захворювання. Наші знання про COVID-19 розширюються, ми вже знаємо, що саме при коронавірусній інфекції спостерігається вірусасоційована генералізована імунна відповідь. Що це означає? Це означає, що сам по собі COVID-19 не чинить такого руйнівного впливу на тканини та клітини.
Біда трапляється коли організм неадекватно відповідає на чужорідний агент. У разі дисбалансу імунної системи відбувається «неправильна» захисна відповідь. І імунні клітини, вбиваючи вірус, завдають значних пошкоджень власним тканинам. Тому забороняється використовувати препарати, які ще більше роблять імунітет агресивнішим. Для одних це буде непомітним, але у когось може виникнути патологічна каскадна реакція з боку незбалансованої імунної системи. Тому на противірусні – зараз табу.
Ну і звісно КТ (комп’ютерна томографія). Обійти цей пункт вже просто нечесно. Щоб не вдаватись в складні патофізіологічні тонкощі, треба розуміти одну просту річ: те, що ми бачимо на комп’ютерній томографії у вигляді матових скелець – це не та пневмонія, яку ми боїмося та за якої мають бути задіяні антибіотики. Що це за матові скельця – докладно описано та вже опубліковано в численних роботах. На таку умовну «пневмонію» антибіотики не діють.
КТ – прекрасний високоточний коштовний метод, який в контексті COVID-19 використовується дуже часто недоцільно. Приголомшлива невідповідність стану хворого і КТ-картині, відсутність прогнозувати захворювання, неможливість визначити строки захворювання, жодної допомоги в виборі тактики лікування.
Абсолютна неможливість визначити динаміку та подивитись на ефективність лікування. Що краще? Звичайний рентген на 6-7 добу. Він покаже чітко, чи є бактеріальна пневмонія. Тоді одразу можна ухвалювати рішення стосовно призначення антибіотиків. І перевірити потім контрольним знімком про ефективність.
“Звісно, що цей список не є вичерпним. Є маса інших моментів, які треба освітлювати та з якими розбиратись. Не все ще зрозуміло, не все є доведеним експериментально. Але важливі позитивні зрушення точно відбулись. Тому будьмо розумними, освіченими та спокійними. Паніка та неадекватність ще ніколи не допомагали продуктивному вирішенню проблем. Будьмо всі здорові!”, — наголошує лікар.
