Відставка Смолія і що буде після неї: інфляція, долар по 30 чи дефолт
Національний банк сприймався як “острівець стабільності” посеред бурхливого моря непередбачуваної української політики та такою ж мірою непередбачуваних наслідків коронавірусної кризи.
Але напередодні ввечері очільник НБУ Яків Смолій написав заяву про звільнення, заявивши про політичний тиск.
Ця новина сколихнула валютний ринок, і в четвер зранку курс долара в обмінках підскочив до 27,25 грн.
Учасники ринку, банкіри та економісти вважають, що заява про відставку голови НБУ точно свідчить про кінець стабільності, а от наслідки цього називають різні.
Серед них – пришвидшення інфляції, падіння курсу гривні, можливий розрив відносин з міжнародними кредиторами, вихід інвесторів з країни та навіть дефолт.
Проте є і такі, хто закликає зачекати, і подивитися, хто стане новим керівником НБУ.
Водночас президент Володимир Зеленський, який уже вніс у Раду подання на звільнення Смолія, запевнив: НБУ разом з урядом мають і далі вести зважену монетарну та фіскальну політику.
“Нашим безумовним пріоритетом залишається забезпечення незалежності Національного банку України, про що неодноразово зазначав президент України. Правління НБУ буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності”, – йдеться у заяві Офісу президента.
“Червона лінія” з “поганими наслідками”
“Останньою краплею” та “червоною лінією” назвав звістку про відставку голови НБУ Томаш Фіала, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital. він також заявив, що його компанія призупиняє інвестиції в Україну:
“Ми відкладемо нові інвестиції, адже влада робить останні п’ять місяців абсолютно протилежно тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від них і радять їм. Це остання крапля, – заявив Томаш Фіалі. – Можна тільки здогадуватися, які мотиви, повна некомпетентність або мотивований Росією саботаж”.
Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital, каже, що перші наслідки лише заяви про відставку Смолія вже є – це “паніка на фондових ринках” і падіння вартості українських цінних паперів.
“Ми бачимо, що через заяву про відставку Смолія Україні не вдалося закрити угоду про розміщення єврооблігацій на 1,75 млрд доларів. Ми також бачимо суттєве зниження цін на українські єврооблігації. Ми бачимо, що фондові ринки реагують дуже нервово і негативно”, – розповів аналітик ВВС Україна.
Якщо говорити про подальші наслідки, то, каже Олександр Паращій, все буде залежати від того, чи прийме цю відставку парламент.
“Але, думаю, за ним не заіржавіє”, – прогнозує експерт.
Далі все залежатиме від того, хто очолить Нацбанк, і “чи буде ця заміна якось впливати на корекцію тієї політики, яку провадив Нацбанк впродовж останніх шести років”.
Якщо політика Нацбанку не зміниться, в першу чергу, в монетарній сфері, то паніка вгамується і ціни на українські активи на міжнародних ринках відновляться, прогнозує він.
Якщо ж посаду голови НБУ обійме хтось, хто не поділяє погляди теперішнього керівництва Нацбанку на монетарну політику, то це може мати дуже погані наслідки для всієї української економіки – країні можуть понизити кредитні рейтинги і, можливо, навіть розірвати співпрацю міжнародні фінансові організації, каже експерт.
“Це смердить”
“Дотисли банки… дотиснемо і економіку. Зробимо це разом, – пише у Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса. – Останній дорослий пішов із дому, де купа інфантильних підлітків, алкоголю та сірників”.
Він також звертає увагу, що повідомлення про відставку голови НБУ з’явилося одразу після того, як МВФ погодив нову кредитну програму для України, а інші іноземні партнери – Світовий банк і ЄС – виділили свою частину фінансової допомоги.
“Це не просто погано пахне. Це смердить. Такою є поведінка провінційних кидал, які звикли розводити лохів на привокзальних площах”, – пише Сергій Фурса.
Крім того, експерт звертає увагу, що у день, який завершився відставкою Смолія, було завершено складну угоду із українськими євробондами, завдяки якій Україна отримала 1 млрд доларів.
Лише за одну ніч цю угоду було скасовано.
“Що тепер? Тепер нічого хорошого, це точно. У найближчій перспективі – паніка на валютному ринку і вихід усіх можливих інвесторів, хто ще може піти”, – вважає Сергій Фурса. Він також передбачає можливість денаціоналізації ПриватБанку, припинення співпраці з МВФ (як і хотіли, згідно з опитуванням, 61% українців), дефолт.
Кінець стабільності?
“В 1993 мені було 18, життя було стрьомне, але в 18 все сприймається весело. Зараз мені 45, в мене дитина і пережити це знову я не хочу”, – пише про наслідки відставки голови НБУ виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Він вважає, що заява голови НБУ про відставку через політичний тиск “може закінчити короткий час фінансової стабільності в Україні”.
Експерт звертає увагу, що ця відставка відкриває шлях до здійснення бажань, які неодноразово висловлювали представники “Слуги народу”.
“Мрії голови фінансового комітету Ради Данила Гетьманцева про вищу інфляцію і слабку гривню можуть здійснитися. Депутатка економічного комітету Людмила Буймістер надрукує свої омріяні сотні мільярдів. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха роздасть ці сотні мільярдів олігархам “для підтримки промисловості”, – вважає Гліб Вишлінський.
“А ще один олігарх Коломойський зрадіє, бо країна знову піде шляхом до дефолту”, – додає він.
“Скучили за курсовими гойдалками?”
Про економічні ініціативи, які стримував Нацбанк під керівництвом Якова Смолія, – емісію грошей, інфляцію, девальвацію, повернення збанкрутілих банків попереднім власникам, а також про те, у що може вилитися їхня реалізація, пише і заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован.
Він у 2014-2016 роках як заступник голови НБУ відповідав за трансформацію банківської системи.
Кінець Facebook допису , автор: Vladyslav
“Хочете вищої інфляції, щоб перекласти інфляційний податок на плечі найбідніших верств населення? Ви дійсно вважаєте, що саме так наповнюється бюджет і так треба “служити народу”, – обурюється він?
“Хочете вищої девальвації, щоб постраждали знову ж таки українські працівники, які отримують дохід у гривні, але виграли (як було історично) “експортери” – здебільшого, просто олігархи? Чи просто скучили за українськими курсовими гойдалками?”, – додає він.
Владислав Рашкован також перераховує досягнення НБУ за останні роки: найпрозоріший банк у світі у 2019 році (за версією Central Banking Awards), голова НБУ – найкращий банкір у Центральній та Східній Європі у 2019 році (GlobalMarkets), облікова ставка – 6% – найнижча за історію незалежної України, валютні резерви – 28,5 млрд доларів і “зростають попри кризу”, “курс гривні стабільний, хоч і плаваючий, не зважаючи на світову кризу”.
“Монетарний голод” проти “монетарної інтоксикації”
Подальші події залежатимуть від того, хто прийде на заміну Якову Смолію, розповів ВВС Україна ексзаступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.
“Зараз є небезпека як монетарної інтоксикації, яку всі чомусь чекають, так і монетарного голоду”, – каже банкір, і пояснює:
“До цього дня Національний банк проводив політику монетарного голоду. Це занадто жорстка монетарна політика, яка не допускає достатньої кількості грошей для швидкого економічного зростання, а у випадку коронавірусу, гальмування падіння української економіки.
Деякі експерти очікують, що у нас буде занадто м’яка монетарна політика. Але, думаю, в Україні зараз є дві-три людини, які можуть обійняти цю посаду, і не допустити такої монетарної інтоксикації, коли грошей буде випущено занадто багато, і це негативно вплине на інфляцію і девальвацію”, – каже Олександр Савченко, і зазначає: поки що все було навпаки – при “таргеті” інфляції у 5% реальна інфляція становить лише 1,7%, “що дуже негативно б’є по українському виробнику, і навіть по споживачу”.
На погляд пана Савченка, небезпека у зміні керівництва Нацбанку може бути лише тоді, коли “професійний і моральний рівень, та незалежність нового очільника Національного банку будуть гіршими, ніж у попереднього”.
“Я завжди позитивно ставився до цієї людини (Якова Смолія – ред.). Для мене головний критерій – що ця людина і корупція несумісні. Це величезний плюс. В той же час, професійних якостей, макроекономічних знань було недостатньо”.
Олександр Савченко, який під час роботи у Нацбанку відповідав за валютну політику, також наголошує на небезпеці розгойдування курсу на тлі невизначеності із тим, хто очолить НБУ.
“Я би не хотів нагнітати ситуацію і розгойдувати курс національної валюти, тому що ніяких підстав (для падіння курсу гривні), крім інформаційного тиску, немає”, – каже він.
Банкір наголошує: “Є ризик неадекватного призначення, але є і сподівання на краще”.
