Вы здесь

Вирішуємо мовні проблеми, наче ми досі УРСР — Ярослав Лесюк

Використання державної мови — це обов’язок, а не право громадянина, згідно Конституції України. Відтак українська політика щодо мовного питання суперечить Основному закону.

Про це в інтерв’ю журналу «Країна» розповів народний депутат Ярослав Лесюк.

«Корінь усіх наших мовних проблем: українці мають право чи обов’язок на мову? (згідно із ухваленим 5 вересня законом «Про освіту», держава повинна гарантувати громадянам право на здобуття освіти державною мовою в державних і комунальних закладах, – ред). Із року в рік у мовному законодавстві України – від законопроекту до законопроекту – мігрує положення про право на використання державної мови. Право – це не обов’язок. Нерозуміння, ігнорування цього факту спотворює саме визначення того, що таке державна мова, а що таке – мови національних меншин. А в результаті це затягує нас у застарілу матрицю вирішення мовних проблем, яка існувала ще за часів УРСР», — говорить політик.

Такий підхід стосується менталітету, вважає народний депутат.

«Сотні років Україна була колонією. Її мову принижували й забороняли. Українці боролися за право послуговуватися нею. Після здобуття незалежності, а потім ухвалення Конституції 1996 року, ситуація змінилася принципово. Українська – це вже не мова етносу, що мусить за неї боротися. Тепер мовні проблеми мусимо вирішувати з іншим підходом і розумінням. Тепер уже не захищати треба мову, а почати нарешті її утверджувати», — каже він.

Українська є державною й офіційною на всій території країни в усіх публічних сферах. Тобто її вживання є обов’язковою умовою функціонування державного організму, зазначає Ярослав Лесюк.

«Красиві слова «Кожен має право на отримання освіти державною мовою» – не відповідають Конституції України. Громадяни не потребують жодного права на використання державної мови. Конституційний суд у своєму рішенні від 14 грудня 1999 року сформулював це однозначно – під державною або офіційною мовою розуміється та, якій державою надано правовий статус обов’язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя», — говорить він.

Джерело: https://gazeta.ua/

Рекомендуем:

Оставить комментарий